До Дня української писемності та мови

                    Мудрість від мудрих

Мова - втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови...                                              

                                                                        Максим Рильський

Мова - душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб.

                                                                                Іван Огієнко

     Згідно з указом президента 9 листопада оголошено днем української писемності та мови. Але засновано його було значно раніше – ще в 1917 році – на честь Преподобного Нестора – літописця. Він став послідовником творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія.

   Кожна епоха приносить свої винаходи і відкриття. Найбільшим винаходом людства було письмо. Писемні знаки дали можливість людям зберегти істинне знання. Адже саме завдяки написаному слову люди збагнули світ і своє місце в ньому.

   Поява письма в історії людства не випадкова: писемність виникла з потреби  зафіксувати думку, щоб передати її на відстань або прийдешнім поколінням.

   Сучасні слов’янські алфавіти беруть початок із кирилиці – системи писемних знаків. Розрізняють кілька графічних норм кириличного письма, поширеного в Київській Русі: устав, півустав, скоропис і в’язь.

   Сучасне слов’янське письмо побудоване на основі кирилиці. Ним користуються українці, росіяни, білоруси, болгари, серби, македонці.

   Слов’янський алфавіт обслуговує потреби десяти відсотків населення Землі. Кирилиця панувала до 1886 року. А «Український правопис» вийшов у світ 1890 року.

   Літописання в Україні почалося дуже давно. Старі літописи не дійшли до нас в оригіналах, а збереглися в копіях.

   У 1113 році з’явилася славнозвісна праця печерського Нестора «Повість временних літ». Нестор звів у одне ціле різні літописи, створені його попередниками, творчо опрацював їх, збагатив своїм літописом, і з під його невтомного пера вийшла тематично завершена книга, яка не тільки дає уявлення про те, «звідки пішла Руська земля, і хто в ній найперший почав княжити, а й читається як надзвичайно захоплюючий художній твір на теми нашої історії.

   У цілості збереглася найцінніша пам’ятка давньоруської літератури «Слово о полку Ігоревім». А найперша пам’ятка, написана в Києві 1056-1057рр., - це «Остромирове євангеліє». На «Пересопницькому євангелії» присягали на вірність держави Президенти України.

   Українська мова функціонує в нашій державі як національна мова українського народу.