Сьогодні Україна вшановує пам'ять жертв
голодоморів 1932-1933 років. І мешканці Запорізького краю не уникли цього
страшного лиха в часи сталінського свавілля, яке забрало життя близько 10
мільйонів людей. Голод на Запоріжжі розпочався пізно восени 1932 року, а в
наступному році він уже став масовим. Про трагічне становище знали керівники
партії і держави, але свідомо приховували причини голодомору, прагнули
замаскувати сліди власного злочину. Свідченням цинізму влади була торгівля
хлібом у той час, коли люди помирали від голоду.
Вимирали у голод і чернігівці. Вимирали
цілі родини. Сільські вулиці порожніли. Чернігівський краєзнавець Микола
Єременко у книзі «Край шляху Муравського» розповідає про ці страшні часи.
Тільки на вулицях Леніна і Набережній померло з голоду 93 чоловіки. Багатодітні,
не в змозі прогодувати сім’ю, «підкидали» дітей до дитячих будинків, лікарень,
установ, залишали на вокзалах. Загальна кількість втрат від голоду в
Чернігівському районі за приблизними підрахунками перевищує 2318 чоловік.
Рекомендовані книги на виставці
допоможуть вам, шановні читачі, зробити власні висновки про трагічні події 30-х
років. Але незаперечним є той факт, що голод в Україні здійснювався умисно на
основі прийнятих державою законів. Пам'ять про ті часи вкарбувалася у
свідомість наших людей назавжди, вона болем проймає серця співвітчизників, є
насправді невмирущою і передаватиметься з покоління в покоління.
Комментариев нет:
Отправить комментарий