24 травня Україна відзначає День слов'янської писемності й культури
згідно з Указом Президента України «Про День слов'янської
писемності і культури» від 17 вересня 2004 р. № 1096/2004.
863 рік вважається офіційною датою створення слов'янської писемності.
На
виставці представлені книжки з фонду бібліотеки про слов'янську культуру,
видання про подвижників Кирила та Мефодія, які дали слов’янському світу
алфавіт:
Двадцятирічна
просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське
значення. Вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на
високий щабель: запропонували слов’янам свій алфавіт, переклали з грецької на
слов’янську мову вибрані читання з Євангеліє, апостольські послання та Псалтир,
переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткувало слов'янську
літературну мову і книжкову справу.
Про походження і
розвиток слов’янської писемності, про наукові дослідження рукописної спадщини 11-
15 ст. розповідають ці видання.
Слов'янська мова після
грецької та латинської стала третьою мовою у середньовічній Європі, на якому
поширювалося слово Боже.
Культура та писемність – основа існування будь-якого народу, його «генетичний
код» та національна скарбниця. Століттями наша культура розвивалась та
зрощувала геніїв в різних соціальних сферах. Їх імена стали відомими на
весь світ, як імена людей, що шанують, плекають та славлять рідну землю,
примножуючи її літературну та духовну спадщину.
Слов’янська писемність
мала великий вплив на становлення нашої державності і культури.
Києво-Могилянська академія – перший вищий освітній заклад східно-слов’янського
світу. Впродовж своєї діяльності вона була основним чинником розвитку освіти,
науки та культури слов'янських народів. Її випускниками були визначні
громадські, політичні, церковні та культурні діячі.
