День слов'янської писемності і культури відзначається в день вшанування пам'яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – слов’янських просвітителів та провідників християнства. Кирило (мирське ім'я Костянтин, близько 827 – 869 рр.) і його найстарший брат Мефодій (бл. 815 – 885 рр.) народились у м. Солунь (нині Салоніки, Греція) в сім'ї воєначальника. Кирило створив слов'янську абетку на основі грецької, яку суттєво змінив, щоб передати слов'янську звукову систему. Такий алфавіт отримав назву «кирилиця». Одночасно зі створенням абетки брати працювали над перекладом зі старогрецької мови на старослов'янську Євангелія та Псалтиря. Загалом Кирило й Мефодій переклали значну кількість книг, що стало передумовою започаткування слов'янських літературних мов і книжкової справи. Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє (1057). На основі кирилиці створені абетки слов’янських мов: української, білоруської, російської, болгарської, македонської, сербської, чорногорської. Кирилиця є також офіційним алфавітом для більшості неслов’янських мов Росії, а також киргизької, таджицької, монгольської, казахської мов. До початку 1990-х років кириличне письмо використовували також для азербайджанської, туркменської та молдавської мов.
У православних храмах і досьогодні, як і тисячу років тому, служба ведеться на церковнослов’янській мові, як данина тому, що перші слов’янські школи, писемність (як і живопис, музика та архітектура) брали свій початок при монастирях і церквах.
Комментариев нет:
Отправить комментарий