Ласкаво прошу на мій блог!

четверг, 16 ноября 2017 г.

Презентація нової книги Азовська операція Нестора Махна



   Сьогодні шкільна Медіатека зібрала усіх небайдужих до історії рідного краю. На заході були присутні учні 8-а та 8-б класів, директор школи Тетяна Вікторівна Бехтер,
педагог-організатор Марина Миколаївна та шкільний бібліотекар Наталія Іванівна.
 
   З місцями пам’яті повстанських перемог Нестора Івановича Махна у Запорізькому краї познайомили бібліограф Чернігівської районної бібліотеки Алла Володимирівна Береза та бібліотекар Тетяна Іванівна Савран. 

   В гості був запрошений Микола Миколайович Єременко, кандидат історичних наук, письменник, редактор районної газети «Нива». 

   Він розповів цікаву історію про наш край у роки громадянської війни. В кінці свого виступу  побажав усім міцного здоров’я, успіхів у навчанні і подарував бібліотеці книгу Володимира Чопа та Ігоря Лимана Місцями пам’яті повстанських перемог у Запорізькому краї: Азовська операція Нестора Махна.  
   Для більш детального ознайомлення з науковим виданням, запрошуємо Вас відвідати нашу бібліотеку. Приємного читання!

среда, 15 ноября 2017 г.

Екскурсія до Медіатеки



   Сьогодні до нашої Медіатеки завітали дітки підготовчої групи дитячого садочка «Посмішка». Зручно сівши на пуфиках вони з задоволенням
дивилися мультики, інші дітки знайомилися з  ілюстраціями дитячих книжечок. 


                    

 

понедельник, 13 ноября 2017 г.

105 років від дня народження поета - пісняра


«Андрій Малишко - чарівник поетичного слова»

  Пісню покотив, –
Сам знайшов мотив, як вітер,
Книгу не верстав, –
Сам навіки став між літер.
А.Малишко
Андрія Малишка називають "солов'їним серцем України" за його невмирущі пісні, що живуть у народі й сьогодні. У поезії складного XX століття залишився найпослідовнішим поетом -традиціоналістом, який попри всі модерні віяння, зберіг глибинну народнопоетичну основу української лірики, її яскраву образність, соковиту й колоритну мову. Тим - то його щирі й задушевні твори назавжди ввійдуть до золотого фонду нашої літератури як свідчення величі й краси мистецтва слова. Поезія А.Малишка по - своєму змальовує добу. Йдучи складними дорогами життя, поет проніс не дидактичний "посох" співця партійних догм, а Шевченків заповіт любові до України, до її народу і культури. Про це він зізнався, створюючи цикл "Україно моя". За своє життя поет видав близько сорока збірок. Не всі вони мають однакову художню вартість. Але найголовніше те, що в українську літературу А.Малишко увійшов як поет - пісняр, бо пісні на його вірші вже давно сприймаються як народні,  що силі його немає краю, як не може бути кінця його мові, його пісням, його творчості".
ОСНОВНІ ТВОРИ:
«Пісня про рушник», «Чому, сказати, й сам не знаю...» («Стежина»), «Вогник», «Приходять предки», «Роздум», «Кобзарик», «Про майстра», «Вершник», «Київський вальс», «Ми підем, де трави похилі...», «Ти, моя вірна любов», «Вчителько моя», «Гаї шумлять біля потоку», «Журавлі», «Білі каштани», «Колискова», «Пролягла доріженька».
Малишко полишив нам не тільки пісенну й поетичну спадщину, він також є автором значної кількості публіцистичних та літературно - критичних творів.
Кінематографічні роботи:
         Написав тексти пісень до фільмів: «Макар Нечай» (1940), «Богдан Хмельницький» (1941), «Роки молодії» (1942), «Щедре літо» (1950), «Долина синіх скель» (1956), «Лілея», «Таврія» (1959), «Чорноморочка» (1960), «Абітурієнтка» (1973).  Автор сценаріїв кінокартин: «Навіки з російським народом» (1954), «Квітуча Україна» (1961), «Ми з України» (1962). Йому присвячено науково - популярну стрічку «Андрій Малишко» (1969).

Премії та нагороди Андрія Малишка:
 -1947 — Сталінська премія за збірку «Лірика» та поему «Прометей».
 -1951 — Сталінська премія за збірку «За синім морем».
 -1964 — Шевченківська премія за збірку «Далекі орбіти».
 -1969 — Державна премія СРСР за збірку «Дорога під яворами».
 -Нагороджено двома орденами Леніна, іншими орденами, а також медалями.
 -Ювілейна монета НБУ 2003 р.

    На  аверсі монети розміщено: угорі напис півколом УКРАЇНА, в обрамлені рушника, на якому зображені стилізовані птах (ліворуч) і квіти (праворуч) - малий Державний Герб України, під ним у три рядки написи: 2, ГРИВНІ, 2003 та логотип Монетного двору Національного банку України.                            
     На  реверсі монети зображено портрет Андрія Малишка; на другому плані сільський пейзаж - ліворуч сонце, дерева, праворуч - хату, мальви та розміщено унизу півколом написи: 1912 - 1970 АНДРІЙ МАЛИШКО.

Електронні ресурси:
Малишко Андрій. Життя та творчість: [Електронний ресурс]
Малишко Андрій Самійлович: [Електронний ресурс]
Андрій Малишко та його життєві ролі: [Електронний ресурс] http://journal.osnova.com.ua/article/


среда, 8 ноября 2017 г.

9 листопада наша країна святкує День української писемності та мови



   Рідна мова!
Яке то щастя – розмовляти,
Вслухатись в чари рідних слів,
Уміть писати і читати,
І дарувати щирий спів!
Яке то щастя – мати мову,
Якою писаний «Кобзар»,
Оту святу, многовікову,
Наш найдорожчий божий дар!
(Володимир Квітневий)
   Згідно з указом президента 9 листопада оголошено днем української писемності та мови. Але засновано його значно раніше – ще в 1917 році на честь преподобного Нестора літописця. Він став достойним послідовником творців словянської писемності Кирила та Мефодія.
   Кожна епоха приносить свої винаходи і відкриття. Найбільшим винаходом людства було письмо. Писемні знаки дали можливість людям зберегти істинне знання. Адже саме завдяки написаному слову люди збагнули світ і своє місце в ньому.
   Поява письма в історії людства не випадкова: писемність виникла з потреби зафіксувати думку, щоб передати її на відстань або прийдешнім поколінням.
   Сучасні словянські алфавіти беруть початок із кирилиці – системи писемних знаків. Розрізняють кілька графічних норм кириличного письма, поширеного в Київській Русі: устав, півустав, скоропис і в’язь.
   Сучасне словянське письмо побудоване на основі кирилиці. Ним користуються українці, росіяни, білоруси, болгари, серби, македонці.
 Словянський алфавіт обслуговує потреби десяти відсотків населення Землі. Кирилиця панувала до 1886 року. А «Український правопис» вийшов у світ 1890 року.
   Літописання в Україні почалося дуже давно. Старі літописи не дійшли до нас в оригіналах, а збереглися в копіях або в переробках.
   У 1113 році зявилася  славнозвісна праця печерського Нестора «Повість временних літ». Нестор звів у одне ціле різні літописи, створені його попередниками, творчо опрацював їх, збагатив своїм літописом, і з під його невтомного пера вийшла цілісна й тематично завершена книга, яка не тільки дає уявлення про те, звідки пішла Руська земля, і хто в ній найперший почав княжити, а й читається як надзвичайно захоплюючий художній твір на теми нашої історії.
   У цілості збереглася найцінніша памятка давньоруської літератури «Слово о полку Ігоревім». А найперша наша памятка, написана в києві 1056-1057рр., - це  «Остромирове євангеліє». На «Пересопницькому євангелії» присягали на вірність держави Президенти України.
   Українська мова функціонує в нашій державі як національна мова українського народу.
Джерело: Інтернет