24 травня – день слов’янської писемності та культури

Пам'ятник Кирилу та Мефодію в Києво-Печерській Лаврі

24 травня в Україні, Росії, Білорусі, Болгарії, Сербії, Словаччині, Македонії, Чорногорії, Чехії відзначають День слов'янської писемності і культури. Свято приурочене до дня вшанування пам'яті святих рівноапостольних Кирила й Мефодія, слов'янських просвітників та проповідників християнства. Кирило і Мефодій вважаються "батьками" слов'янської абетки, створеної на основі грецької. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця». Брати також переклали з грецької мови на слов'янську Євангеліє та Псалтир.
Український алфавіт утворився від старослов’янського. Він був розроблений у 863 році братами Кирилом і Мефодієм для перекладу з давньогрецької мови священних книг. На честь молодшого брата його назвали кирилицею. Але перший слов’янський алфавіт називався глаголиця від слова „глагол” – по-старослов’янському „слово”. Глаголиця проіснувала недовго, її замінила кирилиця, від якої утворилися алфавіти: український, російський, білоруський, болгарський, сербський.
У кирилиці спочатку було 43 літери. Але згодом деякі з них стали зайвими, бо зникли звуки, які позначалися цими літерами.
Цього дня проводяться урочисті заходи на згадку про Кирила та Мефодія, які дуже багато зробили для розвитку слов’янської писемності та культури.