Любий друзі!
Чи задумувалися ви над тим, чому живуть і не вмирають народні казки? А безсмертні вони тому, що в них живе і не вмирає сам народ, його мудрість, віра і незгасаюче працелюбство, його джерельна совість та жарт. Бо вони упродовж віків були і залишаються чарівними проповідниками доброти й милосердя. Створювані за сивої давнини, казки, як і уся усна народна творчість, переказувалися з уст у вуста, від одного оповідача ло другого, передаючи аромат свого часу, змальовуючи фольклорний тієї місцевості, де розповідалися. Перегортаючи сторінки улюблених казок, ви зрозумієте, що казки - то наші великі вчителі, що спочатку виховують, а вже потім розважають. У казках народ завжди цінує Людину!
Народна творчість, народне мистецтво - могутнє духовне древо. Бурштиновими краплями проступає на ньому чарівна живиця поезії, фантастичних мрій, збереження у прекрасних казках. Із золотої криниці рідних казок ми черпаємо скарби народної мудрості, благородства. На прикладах казкових персонажів діти зможуть осягнути складний світ людських взаємин, навчаться відрізняти добро від зла, а також здійснювати гарні вчинки.
Комментариев нет:
Отправить комментарий