До дня Святого Миколая

 Сьогодні наша розповідь про святого, який своїми молитвами лікує всілякі недуги, допомагає у скрутні хвилини, який оберігає подорожуючих на суші і на морі, відганяє від них біду; який знайшов своє щастя у тому, щоб служити Богові і дарувати радість іншим людям.
   Його знають і шанують в цілому світі, до нього моляться і просять про опіку, йому пишуть листи і запрошують у гості! Бо він - Святий Миколай Чудотворець.

 Немає на українській землі жодної хати, де не було б на стіні образа святителя Миколая, немає душі, що не горнеться до цього великого святого. Народився  він близько 280 р. в місті Патарі, в Малій Азії. Його батьки, Феофан і Нонна, старанно і з любов'ю виховали свого одинака. У молодості  віддався Миколай священицькій службі, згодом став ігуменом. Після смерті батька, розділив все своє майно серед убогих. У любові до Бога і ближніх проходило усе його життя. Великий святитель помер 6 грудня 342 року, як кажуть, за старим стилем, а для нас це 19 грудня, за новим стилем зі словами «У руки твої, о Боже, передаю дух свій». Святе тіло з честю поховали в соборній мирлікійській церкві, від якого йшли пахощі й цілюще миро. 
   Діяння Миколая спричинили появу багатьох легенд, завдяки яким він з часом став одним з найважливіших святих. Ось одна із них:
   - Що ти хочеш отримати в нагороду за добре життя на землі? – запитав Господь у Миколая, коли після смерті його душа постала перед престолом Всевишнього.
- Нічого не хочу, - відповів Миколай, - тільки дозволь мені, Боже, хоч інколи сходити з неба на землю і відвідувати дітей, яких я дуже сильно люблю.
- Я знав, що ти про це попросиш. Ти можеш це робити. Щороку, в день своїх іменин, сходитимеш на землю.
    З того часу в ніч з 18-го на 19-те грудня приходить  Миколай  у кожну родину з миром і дарунками. Для дітей стає чарівною казкою, коли невідомо як з’являється вночі і кладе під подушку або в чобітки "миколайчики" – такі бажані гостинці за гарну поведінку протягом року.
   Своїм прикладом він і нас заохочує чинити добро для ближніх і дуже радіє, коли і дорослі, і діти йому в цьому допомагають.
   Усі діти з нетерпінням чекають на Миколая. Напередодні свята вони пишуть до нього листи зі своїми побажаннями і вкидають їх у поштову скриньку або кладуть за вікно і моляться, просячи передусім здоров’я собі та батькам. У день перед святом згадують всі свої добрі і злі вчинки, зважують, чого було більше. Бо чемні діточки  знайдуть під подушкою подарунок, а неслухняні – різочку, яка є своєрідним попередженням дитині, що час замислитись над своєю поведінкою і виправитися…
   У вас ще є час, щоб написати листа Святому Миколаю. І він, обов’язково завітає до вас!

Використане джерело - http://rdobd.livejournal.com/49437.html