Не можна бути справжнім громадянином своєї країни, не знаючи історію свого народу.
Протягом багатьох століть історичного розвитку Україна не мала власної державності та єдиної території. Українські землі належали багатьом державам. Українську народну республіку було створено в січні1918 року. У цей же часна території, яка раніше входила до складу Австро-Угорщини, було утворено Західноукраїнську народну республіку. Лідери нових держав зустрілися для визначення умов майбутньої злуки.
22 січня 1919 року в Києві на площі святої Софії відбулося урочисте проголошення злуки УНР і ЗУНР. Ця подія й поклала початок святкування Дня соборності України. Соборність була надзвичайно важливою, певною мірою символічною, оскільки об'єднання українських земель було давньою заповітною мрією нашого народу. Це був уперше за останні 600 років рішучий крок українського народу до об'єднання.
22 січня 1990 року сотні тисяч українців узялися за руки, утворивши живий ланцюг від Києва до Львова, на згадку про проголошення Акту соборності.
День соборності України почали відзначати на державному рівні з 1999 року, коли президент підписав відповідний указ.
Упродовж останніх років українці все частіше звертаються до свого коріння, до своєї історії.
Сьогодні наше прагнення знати своє героїчне минуле свідчить про духовне відродження народу, про його славу і могутність.
"Маємо сонце, маємо море,
Маємо Київ і Дніпро,
Маємо землю неозору,
На якій росте добро..."
Комментариев нет:
Отправить комментарий