1 квітня - Міжнародний день птахів

Міжнародний день птахів відзначається з 1906 року. Того року 1 квітня було підписано Міжнародну конвенцію з охорони птахів. В усьому світі відзначають Міжнародний день птахів, який проводиться щорічно в рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера». 

За традицією в цей час в очікуванні пернатих розвішують шпаківні, синичники, гоголятники та інші «пташині будиночки».

З птахами пов’язано чи не найбільше народних вірувань, пісень, казок, звичаїв, традицій… Вони перші  приносять нам навесні вістку про зародження ще одного витка життя. Птахи — це пісня і політ, символ волі і простору, вони піднімаються вище гір і хмар, перелітають пустелі, моря, океани...


Але квітень — це не лише місяць, коли відзначається річниця згаданої Конвенції, але й час, коли більшість пернатих повертається додому. Адже половина птахів, що водяться в Україні, щороку відлітають на зиму в теплі краї. Деякі види повертаються на батьківщину ще з середини березня. Традиційно першими прилітають лелеки, жайворонки та гуси, які вважаються вісниками весни.

У Європі під загрозою зникнення понад 50% видів птахів. Від поведінки людей часто залежить їхня доля, адже навіть голосна розмова, просто людська присутність можуть примусити птахів покинути місця, де вони не один рік жили, а знайти нові досить складно. Не буде місця для гнізда - не з'являться пташенята. Відомо, що через це зникали цілі види. Особливо болісно впливає господарська діяльність людини: розорювання земель, осушування боліт, застосування міндобрив і отрутохімікатів, вирубування лісів, викошування трав… Усе це для багатьох птахів - справжні катастрофи...

Турбота про птахів — це не тільки екологічна проблема. Адже, як сказано вище, це частинка нашого життя, нашої культури, більше того — нашого світогляду, нашого світовідчуття... У кого не защемить серце, слухаючи пісню «Чуєш, брате мій…» на вірш «Журавлі» Богдана Лепкого, чи «Журавли» на вірш Расула Гамзатова?..

До речі, досить показовим є вибір «національних птахів» (це чимало може сказати про народ і країну). Адже існує цілком офіційне поняття національного птаха як одного з національних символів, як частини міжнародного права, відповідно існує і перелік офіційних національних птахів (поряд і з іншими — «неофіційними» народними птахами-символами). Поняття національного птаха було визначено 12 конференцією Міжнародної ради захисту птахів (Токіо, 1960 р.).

Ось які національні птахи наших найближчих країн-сусідів:

Бєларусь — Лелека білий (чорногуз, бусол) (Ciconia ciconia)

Литва — Лелека білий (чорногуз, бусол) (Ciconia ciconia)




Латвія — Плиска біла (Motacilla alba) 
(рос. — Белая трясогузка)

  


Естонія — Ластівка сільська 

(Hirundo rustica)


 


Румунія — Рожевий пелікан (Pelecanus onocrotalus)


Туреччина — Дрізд білобровий (Turdus iliacus)



З повним (а може й не дуже) списком «національних» птахів можна ознайомитися тут: http://en.wikipedia.org/wiki/List_of_national_birds 

У нас, українців, багато улюблених і шанованих птахів, серед яких кілька фактично вважаються народними символами. Це і лелеки, і ластівки, і журавлі, і жайворонки… 


^ Сценарії у вільному доступі

Конкурс «Веселі, пернаті, хвостаті» (http://dvovuk.ucoz.ru/publ/2-1-0-17) 

Свято зустрічі птахів

(http://zastupnik.at.ua/publ/vikhovni_godini_ta_pozaklasi_zakhodi/svjato_zustrichi_ptakhiv/6-1-0-260)

Наша допомога птахам (ecoleague.colocall.com/download.php)